Самопрезентація

Алексєєва Елла Миколаївна

• Вчитель історії і правознавства в Успенівській середній школі Гуляйпільського району Запорізької області.
• Керівник шкільного методичного об’єднання класних керівників 
• Виконавчий директор Молодіжної громадської просвітницької організації «Творчий союз акмеологів».
• Керівник гуртка історичного краєзнавства «Запорізького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді»

Коли я була маленькою, дуже полюбляла «вчити» меншеньких своїх друзів, писати на імпровізованій дошці крейдою і виглядати як справжня вчителька. Для цього я робила гарну зачіску як у вчительки історії Алли Олексіївни, у мене було справжнє вчительське плаття як у Любов Прокопіївни, я впевнено виступала, дивлячись у такі ж допитливі дитячі оченята, розповідала цікаве з прочитаної книги як вчитель біології Віталій Іванович, а парфуми як у Марії Іванівни залишили свій аромат і навіюють спогади,  і по сьогодні, про мої шкільні роки.

То було справжнє дитяче вчительське щастя. Магічне поєднання долі своєї і дитячої, дотик до дитячого серця найкращими поштовхами свого – інакше не можливо, це не буде справжнім, не дасть користі.

Сьогодні я звичайна сільська вчителька. Працюю в середній школі села Успенівка, що в Гуляйпільському краї, Запорізької області. А викладаю я такі предмети: історія і правознавство, світова література, мій рідний край.

Щоб бути справжнім вчителем, який має, що донести дітям крім тексту підручника і шкільних правил, я постійно сама навчаюся. І поповнюю свою скарбницю педагогічної мудрості досвідом великих педагогів минулого і цінними напрацюваннями педагогів сучасності.

Постійно дізнаватися і творчо впроваджувати – ось за таким правилом я вибудовую свою вчительську діяльність.

А ще, у постійних спостереженнях і роздумах, у мене викристалізувалися принципи, за якими я навчаю і виховую своїх учнів.

Ось деякі з них:

• За дитину! А не проти неї. Ніколи не воювати з дітьми!
• Успіх! Успіх! Усіма силами добиватися хоча б маленького успіху кожної дитини!
• Щоб захопити учнів, потрібно надати їм майстерність…
• Кожний урок – відкриття!
• Те, що під силу мені, по силам і учневі, коли він працює разом зі мною.
• Кожна дитина має право на свій темп, свій шлях і свій потенціал можливостей.
• Діти не повинні обговорювати інших дітей – взагалі ніколи, ні при яких обставинах
• Свій вплив на дитину здійснювати через надію, що вона добра, і навіть, якщо впала, то підніметься. Дитина повинна бачити, що в неї вірять.
• Приймати і любити дитину такою якою вона є.

Я можу бути м’якою і суворою, дуже серйозною або кумедною, я стою саме такою, якою потрібно у певних обставинах, якого відношення вимагає конкретна ситуація. Але я завжди дію за покликом серця, за покликом любові до дітей.

Я не знаю для себе іншого мистецтва виховання, яке б не було наслідком глибокої любові до дітей. Таким чином, я і навчання дітей підпорядковую найвищій меті, а саме пробудженню у них найкращих почуттів.

Зі свого боку найвищою цінністю я вважаю – здібність людини до співчуття, намагання допомогти тим, хто опинився у скрутній ситуації, не залишатися у стороні, коли комусь погано. Так я прагну розпалити вогники дитячих сердець, які покрило попелом людської жорстокості і несправедливості, щоб їхні душі заяскріли світом любові до людей, своєї землі.

Любляча людина – вона завжди прекрасна. Завжди! Навіть якщо вона потворна. Вона гарна!

Мої учні – вони усі гарні! Я їх такими бачу.

Людина повинна мати сміливість замахуватися на неможливе, думати про немислиме.

Отже настала у моєму житті така мить, коли я зрозуміла, що якщо щось і варто робити, так тільки те, що прийнято вважати неможливим.

Я мрію про нову школу - школу захоплюючого творчого пізнання і гармонійного саморозвитку особистості?

Генріх Песталоцці - чудовий педагог, одного разу заявив всьому світу:«Я беруся за здійснення величнішої думки нашої епохи».

Сьогодні, як ніколи, педагогіка потребує нових ідей, нових відкриттів…

Я обрала для себе провідною ідеєю - ідею створення Нової школи – Школи гармонійного саморозвитку особистості.

І у цьому напрямку я стала діяти.

Разом з колегами-однодумцями ми створили Громадську просвітницьку організацію «Творчий союз акмеологів».

http://akmeproekt.org.ua/

Науково-дослідна лабораторія інноваційних гуманітарних технологій Творчого союзу акмеологів розробила такі проекти:

• Проект залучення освітянської громадськості до створення в Україні загальнонаціонального інноваційного освітнього простору
• Соціальний проект створення на базі сільських будинків культури молодіжних студій гармонізації особистості
• Соціальний проект створення навчально-реабілітаційного центру для дітей, які опинилися у кризових життєвих обставинах.

А сьогодні ми працюємо над інноваційним освітнім проектом «Школа нового покоління».

Настав час! У ноосферному просторі Всесвіту проголошено початок нової педагогічної епохи. Епохи педагогіки життєтворчості особистості.

Гучно, розкотистою луною, в атмосфері інноваційної педагогіки звучить заклик "Спрямуй свій творчий потенціал на створення нової школи − школи гармонійного саморозвитку особистості!".

Давайте, як радив Ернесте Чегеваре, «будемо реалістами – і здійснимо неможливе».

Приєднаємося до заклику і зазнаємо дивовижне відчуття захоплення новими ідеями педагогіки життєтворчості!